Суб'єкти підвищення кваліфікації
ПОРЯДОК підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників
 Що таке EdWayEdWay — це Ваш освітній компаньйон, компас на освітніх шляхах зростання, завжди готовий надати цифрову та інформаційно-технологічну підтримку в процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників/-иць. А ще це дім, під дахом якого зможуть зібратися всі, хто прагнуть розвитку української освіти: ті, хто надають освітні послуги у сфері підвищення кваліфікації, і ті, кому ці послуги потрібні. Національна платформа можливостей професійного розвитку педагогічних працівників «EdWay» (Платформа) — це інформаційний ресурс, призначений для взаємодії між суб’єктами надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації і педагогічними працівниками (посади, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963), а також для центрів професійного розвитку педагогічних працівників, закладів освіти, органів управління освітою різного рівня, науково-педагогічних працівників, батьківства, територіальних управлінь й експертного кола Державної служби якості освіти, представників/-ць Служби освітнього омбудсмена — тут усі охочі можуть знаходити і пропонувати будь-які можливості підвищення кваліфікації! Індивідуальна освітня траєкторія:поради директорІндивідуальна освітня траєкторія у класичному розумінні – це персональний шлях розвитку здібностей, особистісних якостей і психічних процесів дитини. В основі індивідуальної траєкторії лежить дитиноцентризм. Вона має на меті забезпечити максимально сприятливі умови для навчання й розвитку кожного учня. Утім, в умовах війни індивідуальна освітня траєкторія набула також нового значення – дедалі частіше школи, особливо в регіонах, що постраждали від військових дій і звідки вимушено виїхала велика кількість дітей, застосовують індивідуальні освітні траєкторії для організації навчання учнів, які тимчасово проживають в іншій місцевості або за кордоном. Це дає змогу школам забезпечити достатню гнучкість освітнього процесу, не вносячи кардинальних змін до навантаження вчителів. Державна служба якості освіти підготувала відповіді на найпоширеніші питання про індивідуальну освітню траєкторію та її важливість в умовах війни. Чому індивідуальна освітня траєкторія особливо актуальна під час війни?У контексті війни у мільйонів українських дітей з’явилася одна спільна причина, через яку вони потребують індивідуального підходу. Ця причина – неможливість відвідувати школу разом з іншими учнями, іноді навіть у дистанційному режимі. Це спричинено, зокрема, тим, що діти перебувають у різних країнах в умовах тимчасового прихистку. Для більшості таких учнів можна застосувати термін «з особливими освітніми потребами» у широкому його розумінні. Водночас стратегічно важливо забезпечити для всіх дітей доступ до освіти, налагодити якісний освітній процес. У такому контексті індивідуальні освітні траєкторії, які в умовах реформи розглядалися як один зі шляхів забезпечення рівного доступу до освіти, зараз набувають особливого значення. Для кого слід застосовувати індивідуальну освітню траєкторію?Індивідуальна освітня траєкторія може застосовуватися до будь-якої дитини. В ідеальному розумінні індивідуалізації потребує кожен учень, адже кожен розвивається по-різному. В умовах війни індивідуальна освітня траєкторія – це одне з оптимальних рішень для дітей, які перебувають за межами країни в умовах тимчасового прихистку, або ж є внутрішньо переміщеними особами, чи не можуть відвідувати заняття через обстріли і небезпечну ситуацію у їхньому регіоні. Індивідуальна освітня траєкторія застосовується і для дітей з особливими освітніми потребами, і для дітей, які навчаються за індивідуальною формою здобуття освіти. Як зрозуміти, які діти потребують індивідуальної освітньої траєкторії?Найчастіше запровадження індивідуальної освітньої траєкторії для дитини відбувається через звернення її батьків з відповідною заявою. Утім, якщо школа не має для цього необхідних ресурсів, вона може відмовити у організації індивідуальних освітніх траєкторій для учнів, батьки яких зробили, наприклад, запит на навчання за іншими навчальними програмами тощо. Проводячи діагностувальне тестування або вивчення учнів, педагоги також можуть виявити дітей, які потребують індивідуального підходу. Утім, у сьогоднішніх умовах очевидним є те, що індивідуалізації потребують перш за все ті діти, які зазнали найбільших освітніх втрат. Коли варто запроваджувати індивідуальний підхід для учнів, які навчаються на очній формі?Підставами, що спонукають до застосування індивідуального підходу, можуть бути підвищений інтерес та здібності учня до навчального предмета або, навпаки, повільне опанування навчальної програми з різних причин (через пропуски, хворобу тощо), зниження результатів навчання. У сучасній ситуації, коли школи реалізують дистанційне або змішане навчання, а учні перебувають у різних умовах через військові дії, індивідуальні освітні траєкторії можуть сприяти забезпеченню гнучкості навчання для окремих учнів. Чи обов’язково розробляти окремий документ «індивідуальна траєкторія розвитку»?Для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів розробляється індивідуальний навчальний план та, за потреби, індивідуальна програма розвитку (для учнів з особливими освітніми потребами). Окремий документ, де визначається індивідуальна освітня траєкторія, не розробляється. Для індивідуальної роботи з учнями, які навчаються очно, але не відвідують заклад освіти у зв’язку із воєнними діями чи потребують індивідуального підходу, індивідуальний план може розроблятися педагогами, якщо вони вбачають у цьому потребу. У який випадках розробляється індивідуальна програма розвитку?Індивідуальна програма розвитку розробляється лише для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються на інклюзивному навчанні. Для внутрішньо переміщених осіб або в інших випадках її розробляти не треба. З чого складається індивідуальна програма розвитку?Щороку для кожної дитини з особливими освітніми потребами команда супроводу протягом двох тижнів з початку навчання складає індивідуальну програму розвитку (ІПР) учня за формою, визначеною Порядком організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. ІПР – дуже важливий освітній документ для дитини з особливими освітніми потребами. Це, по суті, дороговказ для педагогів, керівництва школи та батьків дитини, що містить:
Для яких учнів розробляється індивідуальний навчальний план?Індивідуальний навчальний план обов’язково розробляється для учнів, які навчаються на інклюзивному навчанні. Для учнів, які навчаються за індивідуальною формою здобуття освіти, індивідуальний навчальний план обов’язковий для педагогічного патронажу та екстернату. Для сімейної (домашньої) форми здобуття освіти індивідуальний план необов’язковий. Для індивідуальної роботи з учнями, які навчаються очно, але не відвідують заклад освіти у зв’язку із воєнними діями або потребують індивідуального підходу, індивідуальний навчальний план може розроблятися педагогами, якщо вони вбачають у цьому потребу. Яку інформацію має містити індивідуальний навчальний план?В індивідуальному плані визначаються цілі та основні заходи, які має відвідувати учень (консультації, контрольні точки) у контексті тем із навчальних предметів за навчальними програмами, а також терміни здачі контрольних точок, проходження оцінювання. Для учнів, які знаходяться на індивідуальній формі здобуття освіти або очній формі, але за індивідуальною освітньою траєкторією, в індивідуальних навчальних планах можуть співпадати дати та час консультацій і точок оцінювання. Це у свою чергу полегшить школі організацію педагогічного супроводу таких учнів. Індивідуальний навчальний план для учнів з особливими освітніми потребами має містити:
Як учителям реалізувати індивідуальні освітні траєкторії під час дистанційного чи змішаного навчання?Учні, які навчаються за індивідуальними освітніми траєкторіями і не можуть відвідувати школу, можуть долучатися до занять онлайн (через Zoom чи інший ресурс) або використовувати для навчання електронну платформу. Водночас таким учням варто давати додаткові ресурси та індивідуальні завдання. Учителі можуть також за заздалегідь складеним розкладом організовувати для дітей консультації. Для цих консультацій можна використовувати час асинхронних занять, якщо у розкладі є чергування уроків із навчального предмету у синхронному та асинхронному режимі. Навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями можливо також за умови розроблення та застосування вчителем на уроці диференційованих завдань. Чи оплачується додатково робота вчителів, якщо вони реалізують індивідуальні освітні траєкторії?Для учнів на сімейній (домашній) формі навчання та екстернаті передбачено окрему оплату праці за проведені консультації (не більше 3 годин на навчальний рік), оцінювання (дві точки оцінювання на сімейній (домашній) формі та одна точка оцінювання на екстернаті) та перевірку письмових робіт. Для учнів на педагогічному патронажі передбачено щотижневе проведення занять. Для консультування можна також використовувати додаткові навчальні години навчальних планів (варіативну складову). Як індивідуальні освітні траєкторії впливають на якість освіти в школі?Наявність індивідуальних освітніх траєкторій у закладі освіти є індикатором якості освітнього процесу. Це оцінюється під час інституційного аудиту, який проводить Державна служба якості освіти. Зокрема, під час аудиту оцінюються такі показники: «Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів (у разі потреби)», «У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів». Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 800 від 21 серпня 2019 р. "Про порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників", який визначає новий порядок підвищення кваліфікації у відповідності до Закону України "Про освіту (2017)".Цей порядок визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх форм власності та сфер управління, включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації. Де можна опублікувати власний педагогічний досвід?Сайти для публікації власногопедагогічного досвідуhttps://educationpakhomova.blogspot.com/2023/02/blog-post_28.html?fbclid=IwAR3LjKQfOeemTp8BP3uAparjmFJZqk6TpH6m4vNxolBPc8ss07-z2nIZPhs Реєстрація на курси підвищення кваліфікації, тренінги, практикуми ТОКІППО |
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ТА КРЕАТИВНОСТІ ПЕДАГОГІв
Формування вчителя можливе лише у середовищі, органічно орієнтованому на педагогічну дію. Це можливо за єдиної умови: вчитель повинен мати високий рівень розвитку педагогічної майстерності, найважливішої атрибутивної складової педагогічної дії. І.ЗЯЗЮН Поняття “професійна майстерність” використовується для відображення високого рівня володіння професійними методами, прийомами й технологіями, мистецтва в передачі знань, умінь і навичок відповідно до встановлених програм, ефективності педагогічних зусиль, що здобули заслужену суспільну оцінку. Майстерність педагога являє собою взаємозв’язок професійнозначущих знань, умінь, творчих й особистісних якостей, а також набутого досвіду й позитивного ставлення до своєї професійної діяльності; гнучкість використання засвоєних методів і наявність власного стилю роботи, підвищений рівень сформованості всіх професійно значущих якостей, що виникає на базі загальної культури педагога, його теоретичних знань і володіння педагогічною технікою й забезпечує самоорганізацією професійної діяльності.І. Зязюн називає педагогічну майстерність “сплавом індивідуальних якостей і професійної компетентності педагога”. А. Гридасова також підкреслює індивідуально-особистісний момент у становленні майстерності педагога: “Під професійною майстерністю розуміється повна самореалізація, самоздійснення особистості у творчій професійній діяльності на основі рухливих інтегративних психологічних новоутворень, творче проектування своєї кар’єри, досягнення вершин професійного розвитку”. С. Архангельський в основу цього поняття закладає вміння моделювати навчальну ситуацію, учнівську аудиторію, її інтереси, емоції тощо.
Для становлення педагогічної майстерності педагогові потрібно:– наявність високої кваліфікації в конкретній галузі науки й внесок самого педагога в її розвиток;– покликання до педагогічної діяльності, тобто обґрунтована захопленість справою й переконаність у значущості своєї професійної діяльності, потреба в її здійсненні, любов до педагогічного процесу, прагнення підвищувати свою майстерність;– завзята праця при підготовці до занять, постійне наукове й педагогічне вдосконалення;– поповнення психолого-педагогічних знань, уміле їх використання в навчально-виховному процесі;– усвідомлення відповідальності за виконувану діяльність;– наявність дієвої підтримки з боку оточуючих;– певний ступінь соціальної автономії в прийнятті ключових рішень із питань навчання й виховання.
З огляду на вимоги сьогодення вчитель української мови повинен поєднувати у своїй особі кілька функціональних образів: технолога, майстерного методиста, тонкого психолога, педагога-вихователя, організатора комунікативної взаємодії з учнями, фасилітатора, дослідника тощо. Професійні риси сучасного педагога мають ґрунтуватися на компетентнісній основі.У монографії О. Семеног серед складників професійної "компетенції" вчителя-словесника визначено: лінгвістичну, мовну, комунікативну, фольклорну, літературну, культурознавчу, педагогічну, психологічну, методичну, інформаційну, дослідницьку. До цього переліку варто додати риторичну компетентність педагога, обґрунтовану Н. Голуб .
Технологічна компетентність вчителя української мови - сукупність психолого-педагогічних і лінгвометодичних ЗУН, що пов’язані з технологіями навчання, досвід їх застосування в шкільній практиці українськомовної освіти, готовність до фахової технологічної діяльності. Названі компоненти професійної компетентності в сукупності характеризують професійний стиль педагога і є необхідною умовою для проектування ним навчально-виховного процесу та забезпечення належної освітньої діяльності. Потрібно зазначити, що педагог має чітко й зрозуміло розкрити учням вимоги до навчально-предметних досягнень та різнорівневі критерії їх оцінювання, а також розробити якісне навчально-матеріальне забезпечення, що надасть прозорості організації методів освітнього процесу
Для ефективної організації мовної освіти важливо, щоб учитель брав участь у підготовці навчально-методичного забезпечення (на паперових носіях чи в електронному варіанті), яке б передбачало, наприклад:- допоміжні навчальні посібники з використанням текстів регіонального змісту;
- зразки опорних конспектів до різних тем з методичними рекомендаціями для використання їх у навчанні;
- комплекти пізнавальних завдань, вправ, тестів на матеріалі, який вивчається в певному класі;
- завдання для самостійної роботи учнів, що передбачають застосування різних методів (з урахуванням рівня мовної підготовки, психічного розвитку, мотивації до навчання), та описання порядку виконання диференційованих завдань;
- авторські індивідуальні програми для мовної підготовки філологічно обдарованих учнів. КУЧЕРУК
В. Шуляр виділяє чотири рівні професійно-фахової, методичної підготовленості вчителя літератури, які, вважаємо, можна застосувати й до вчителя мови:
- початковий – розпізнавально-відтворювальний
- середній – відтворювально-варіативний (адаптивний)
- достатній – варіативно-продуктивний (раціоналізаторський)
- високий – продуктивно-технологічний (новаторський)
На якість результату впровадження навчально-методичної системи також впливають рівні методичної творчості педагога, обґрунтовані О. Куцевол:
- репродуктивний
- репродуктивно-творчий (адаптивний)
- творчо-репродуктивний (локально-моделюючий)
- творчий (системно-моделюючий)
ВИТЯГ З "АБЕТКИ ДИРЕКТОРА"
Вимога/правило 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти •Критерій3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність•Критерій 3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти•Критерій 3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби) •Критерій 3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, вебсайти, блоги тощо)•Критерій 3.1.5 Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку•Критерій 3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційн ітехнології в освітньомупроцесі Вимога/правило 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників•Критерій 3.2.1. Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами•Критерій 3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти Вимога/правило 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти•Критерій 3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства•Критерій 3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок•Критерій 3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці Вимога/правило 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності•Критерій 3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності•Критерій 3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти Індивідуальна траєкторія професійного розвитку педагога № з/п
Освітні ресурси
Навчальні роки 2020/
2021
2021/
2022
2022/
2023
2023/
2024
2024/
2025
Зовнішні ресурси Атестація Курси підвищення кваліфікації Дистанційне навчання (курси, тренінги тощо) Участь у професійних, творчих конкурсах, фестивалях, проєктах
Районні методичні об’єднання вчителів Методичні заходи (семінари, вебінари, відеоуроки)
Мережева взаємодія з вчителями Участь в експертних комісіях Участь у журі конкурсів Стажування Експериментальна діяльність Відкритий (додатковий) ресурс Внутрішні ресурси Педагогічні ради Методичні заходи
(семінари, консультації) Участь у роботі шкільних методичних формувань
Уроки, заходи (відвідування, взаємовідвідування)
Відкритий (додатковий) ресурс Самоосвіта Методична проблема Вивчення педагогічних технологій Апробація підручників Інтернет-ресурс Електронне портфоліо Відкритий (додатковий) ресурс
Взаємонавчання Відкриті уроки, заходи (проведення) Майстер-класи, авторські творчі майстерні
Дисемінація досвіду Публікації Відкритий (додатковий) ресурс
Педагогічна креативність
Серед численних професійних якостей у структурі особистості вчителя сучасні дослідники виділяють як одну з провідних у педагогічній діяльності здатність до творчості (креативність). Педагогічна праця нетворчою не буває і бути не може. Діяльність вчителя, яка вже за своєю суттю є творчою, значною мірою визначається різноманітністю, складністю і делікатністю його предмета - людської особистості, що формується. Неповторними є діти, умови, особистість самого вчителя, а тому будь-яке педагогічне рішення зумовлюється цими завжди нестандартними факторами. А це в свою чергу неодмінно передбачає творчий підхід. Педагогічна креативність передбачає здатність до творчого пошуку, нестандартного розв’язання педагогічних задач і характеризується за цілим рядом параметрів.Креативність характризується за допомогою таких критеріїв, як: як швидкість (продуктивність) і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.- Під швидкістю (продуктивністю) думки розуміють кількість ідей, яка виникає за одиницю часу. Протилежна якість – малопродуктивність.
- Гнучкість думки характеризує здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати і в іншому. Це добре розвинута навичка переносу (транспозиції). Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу явищ, що вивчаються, до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовлятися від недосконалої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику і до парадоксів. Протилежна якість – інертність.
- Оригінальність визначає здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу. Протилежна якість – традиційність.
- Допитливість розуміється як здатність дивуватися; відкритість та інтерес до усього нового. Протилежна якість – байдужість.
- Сміливість передбачає здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією. Протилежна якість – поміркованість.
Основні параметри, які характеризують педагогічну креативність:
- здатність до здійснення творчого підходу у педагогічній діяльності (креативність): швидкість мислення (кількість ідей, яка виникає за одиницю часу); здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; здатність до генерування ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень (для вчителя – пошук нових форм, методів, засобів навчальної та виховної діяльності); відчуття витонченості ідеї; здатність дивуватися; відкритість та інтерес до всього нового; здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією; здатність до гнучкого образного мислення, яке може проявлятися у конструюванні нової оригінальної наочності; гнучкість словесного мислення, яскрава образна мова, вміння „запалити” учнів своєю розповіддю; вибірковість до пізнання нового; пошуково- перетворюючий стиль мислення; творча фантазія, розвинене уявлення; проблемне бачення ситуації; здатність „порушувати спокій”; здатність глибоко занурюватися упривабливу діяльність; прагнення до винаходів, творчості; інтерес до загадок, парадоксів, імпровізації; здатність самостійно приймати рішення; здатність швидко переключати увагу;
- здатність постійно розвивати творчий педагогічний досвід, компетентність: бажання підвищувати професійну компетентність, отримувати нові знання, розвивати відповідні вміння, навички педагогічної діяльності; здатність швидко знаходити, набувати у творчих пошуках нові знання, розширювати свій професійний кругозір; уміння цілеспрямовано вивчати питання або проблеми, пов’язані із педагогічною діяльністю; почуття задоволення від збагачення досвіду педагогічної діяльності і водночас – творчого невдоволення рівнем досягнень, як умова подальшого зростання професійноїкомпетентності;
- здатність формувати та реалізувати творчу стратегію педагогічної діяльності: стійка потреба у систематичному збагаченні досвіду педагогічної діяльності; здатність до самостійного формування глибоких і систематичних знань у процесі вирішення ключових навчальних та виховних проблем; уміння розробляти гнучку стратегію творчої педагогічної діяльності на основі визначення мети й побудови відповідної до неї програми; здатність мобілізувати власний досвід, або швидко набувати додаткової компетентності з метою розв'язання важливої та складної педагогічної проблеми; почуття відповідальності при виконанні творчих професійних завдань. Педагогічна креативність учителя розвивається упродовж усієї педагогічної діяльності і є вирішальним чинником його просування до вершин педагогічної майстерності.
І. Зязюн називає педагогічну майстерність “сплавом індивідуальних якостей і професійної компетентності педагога”. А. Гридасова також підкреслює індивідуально-особистісний момент у становленні майстерності педагога: “Під професійною майстерністю розуміється повна самореалізація, самоздійснення особистості у творчій професійній діяльності на основі рухливих інтегративних психологічних новоутворень, творче проектування своєї кар’єри, досягнення вершин професійного розвитку”. С. Архангельський в основу цього поняття закладає вміння моделювати навчальну ситуацію, учнівську аудиторію, її інтереси, емоції тощо.
У монографії О. Семеног серед складників професійної "компетенції" вчителя-словесника визначено: лінгвістичну, мовну, комунікативну, фольклорну, літературну, культурознавчу, педагогічну, психологічну, методичну, інформаційну, дослідницьку. До цього переліку варто додати риторичну компетентність педагога, обґрунтовану Н. Голуб .
Технологічна компетентність вчителя української мови - сукупність психолого-педагогічних і лінгвометодичних ЗУН, що пов’язані з технологіями навчання, досвід їх застосування в шкільній практиці українськомовної освіти, готовність до фахової технологічної діяльності. Названі компоненти професійної компетентності в сукупності характеризують професійний стиль педагога і є необхідною умовою для проектування ним навчально-виховного процесу та забезпечення належної освітньої діяльності. Потрібно зазначити, що педагог має чітко й зрозуміло розкрити учням вимоги до навчально-предметних досягнень та різнорівневі критерії їх оцінювання, а також розробити якісне навчально-матеріальне забезпечення, що надасть прозорості організації методів освітнього процесу
- допоміжні навчальні посібники з використанням текстів регіонального змісту;
- зразки опорних конспектів до різних тем з методичними рекомендаціями для використання їх у навчанні;
- комплекти пізнавальних завдань, вправ, тестів на матеріалі, який вивчається в певному класі;
- завдання для самостійної роботи учнів, що передбачають застосування різних методів (з урахуванням рівня мовної підготовки, психічного розвитку, мотивації до навчання), та описання порядку виконання диференційованих завдань;
- авторські індивідуальні програми для мовної підготовки філологічно обдарованих учнів. КУЧЕРУК
В. Шуляр виділяє чотири рівні професійно-фахової, методичної підготовленості вчителя літератури, які, вважаємо, можна застосувати й до вчителя мови:
- початковий – розпізнавально-відтворювальний
- середній – відтворювально-варіативний (адаптивний)
- достатній – варіативно-продуктивний (раціоналізаторський)
- високий – продуктивно-технологічний (новаторський)
На якість результату впровадження навчально-методичної системи також впливають рівні методичної творчості педагога, обґрунтовані О. Куцевол:
- репродуктивний
- репродуктивно-творчий (адаптивний)
- творчо-репродуктивний (локально-моделюючий)
- творчий (системно-моделюючий)
ВИТЯГ З "АБЕТКИ ДИРЕКТОРА"
№ з/п | Освітні ресурси | Навчальні роки | ||||
2020/ 2021 | 2021/ 2022 | 2022/ 2023 | 2023/ 2024 | 2024/ 2025 | ||
| Зовнішні ресурси | ||||||
| Атестація | ||||||
| Курси підвищення кваліфікації | ||||||
| Дистанційне навчання (курси, тренінги тощо) | ||||||
Участь у професійних, творчих конкурсах, фестивалях, проєктах | ||||||
| Районні методичні об’єднання вчителів | ||||||
Методичні заходи (семінари, вебінари, відеоуроки) | ||||||
| Мережева взаємодія з вчителями | ||||||
| Участь в експертних комісіях | ||||||
| Участь у журі конкурсів | ||||||
| Стажування | ||||||
| Експериментальна діяльність | ||||||
| Відкритий (додатковий) ресурс | ||||||
| Внутрішні ресурси | ||||||
| Педагогічні ради | ||||||
| Методичні заходи (семінари, консультації) | ||||||
Участь у роботі шкільних методичних формувань | ||||||
Уроки, заходи (відвідування, взаємовідвідування) | ||||||
| Відкритий (додатковий) ресурс | ||||||
| Самоосвіта | ||||||
| Методична проблема | ||||||
| Вивчення педагогічних технологій | ||||||
| Апробація підручників | ||||||
| Інтернет-ресурс | ||||||
| Електронне портфоліо | ||||||
| Відкритий (додатковий) ресурс | ||||||
| Взаємонавчання | ||||||
| Відкриті уроки, заходи (проведення) | ||||||
| Майстер-класи, авторські творчі майстерні | | |||||
| Дисемінація досвіду | ||||||
| Публікації | ||||||
| Відкритий (додатковий) ресурс | ||||||
Педагогічна креативність
- Під швидкістю (продуктивністю) думки розуміють кількість ідей, яка виникає за одиницю часу. Протилежна якість – малопродуктивність.
- Гнучкість думки характеризує здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати і в іншому. Це добре розвинута навичка переносу (транспозиції). Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу явищ, що вивчаються, до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовлятися від недосконалої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику і до парадоксів. Протилежна якість – інертність.
- Оригінальність визначає здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу. Протилежна якість – традиційність.
- Допитливість розуміється як здатність дивуватися; відкритість та інтерес до усього нового. Протилежна якість – байдужість.
- Сміливість передбачає здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією. Протилежна якість – поміркованість.
Основні параметри, які характеризують педагогічну креативність:
- здатність до здійснення творчого підходу у педагогічній діяльності (креативність): швидкість мислення (кількість ідей, яка виникає за одиницю часу); здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; здатність до генерування ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень (для вчителя – пошук нових форм, методів, засобів навчальної та виховної діяльності); відчуття витонченості ідеї; здатність дивуватися; відкритість та інтерес до всього нового; здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією; здатність до гнучкого образного мислення, яке може проявлятися у конструюванні нової оригінальної наочності; гнучкість словесного мислення, яскрава образна мова, вміння „запалити” учнів своєю розповіддю; вибірковість до пізнання нового; пошуково- перетворюючий стиль мислення; творча фантазія, розвинене уявлення; проблемне бачення ситуації; здатність „порушувати спокій”; здатність глибоко занурюватися упривабливу діяльність; прагнення до винаходів, творчості; інтерес до загадок, парадоксів, імпровізації; здатність самостійно приймати рішення; здатність швидко переключати увагу;
- здатність постійно розвивати творчий педагогічний досвід, компетентність: бажання підвищувати професійну компетентність, отримувати нові знання, розвивати відповідні вміння, навички педагогічної діяльності; здатність швидко знаходити, набувати у творчих пошуках нові знання, розширювати свій професійний кругозір; уміння цілеспрямовано вивчати питання або проблеми, пов’язані із педагогічною діяльністю; почуття задоволення від збагачення досвіду педагогічної діяльності і водночас – творчого невдоволення рівнем досягнень, як умова подальшого зростання професійноїкомпетентності;
- здатність формувати та реалізувати творчу стратегію педагогічної діяльності: стійка потреба у систематичному збагаченні досвіду педагогічної діяльності; здатність до самостійного формування глибоких і систематичних знань у процесі вирішення ключових навчальних та виховних проблем; уміння розробляти гнучку стратегію творчої педагогічної діяльності на основі визначення мети й побудови відповідної до неї програми; здатність мобілізувати власний досвід, або швидко набувати додаткової компетентності з метою розв'язання важливої та складної педагогічної проблеми; почуття відповідальності при виконанні творчих професійних завдань. Педагогічна креативність учителя розвивається упродовж усієї педагогічної діяльності і є вирішальним чинником його просування до вершин педагогічної майстерності.
Сервіси для створення кросвордів, дидактичних ігор, головоломок, вікторин
2. https://www.jigsawplanet.com;
Сервіси для колективного збереження документів.
2. http://office.microsoft.com;
5. https://picasaweb.google.com;
Сервіси для створення віртуальних класів.
Сервіси для створення інфографіки.
2. https://developers.google.com/chart/
Сервіси для організації віртуальних дошок
Сервіси для створення хмари слів
2. https://www.jasondavies.com/wordcloud/
Сервіси для створення інтелект-карт
4. https://www.mindmeister.com/
5. https://www.spiderscribe.net/
8. https://sourceforge.net/projects/freemind/
Сервіси для створення стрічок часу
2. https://www.preceden.com/?utm_source=timerime&utm_campaign=homepage
Фотосервіси
1. https://slide.ly/collage/create
4. http://www.getloupe.com/create
Онлайн відеоредактори
1. http://www.cellsea.com/free-online-video-editor
2. https://www.iskysoft.com/ru/filmora-video-editor-mac.html
3. http://www.videotoolbox.com/
5. https://online-video-cutter.com/
6. http://video-editor.su/programma-dlya-obrezki-video.php
7. https://videoredaktor.ru/a/obrezka-i-narezka-video
8. https://remontka.pro/obrezat-video/
Сервіси для проведення онлайн опитувань
1. https://docs.google.com/forms/u/0/
4. https://www.classmarker.com/
6. https://www.easytestmaker.com/
8. https://www.mentimeter.com /
Немає коментарів:
Дописати коментар