До нового навчального року
2023-2024 навчальний рік
Нормативно-правові документи 2023/2024 навчального року
Увага! Матеріал оновлюється у 2023/2024 навчальному році
Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання
Увага! Матеріал оновлюється у 2023/2024 навчальному році
Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання
Уряд України розпочав розробку Національної програми подолання освітніх втрат і розривів. Останні стали дуже гострими через пандемію коронавірусу та повномасштабну війну з Росією.Заступник очільника освітнього комітету ВРУ Сергій Колебошин розповів в подкасті Освітнього центру Ради, що такий документ забезпечить школи інструкціями й інструментами для роботи з освітніми втратами й розривами. Також визначить потрібне фінансування.Все ж нардеп заявив: кожен директор, учитель, управлінець на місцях уже зараз знає, що пропустили учні, які слабкі місця є в їхній підготовці за останні роки. Все ж УЦОЯО напрацьовує механізм визначення освітніх втрат.При цьому Колебошин нагадав, що варто розрізняти:
- освітні розриви – різницю в знаннях учнів-однолітків, зумовлену об'єктивними обставинами;
- освітні втрати – різницю між тим, що учні мають знати, і тим, що реально знають.
Серед чинників освітніх розривів, за його словами, такі:різниця між можливостями в сільській і міській місцевості;
- різниця між дітьми із соціально благополучних і неблагополучних сімей, зокрема фінансова;
- обставини, у яких перебувають діти ВПО;
- перебування дітей на ТОТ;
- перебування дітей у зоні бойових дій;
- різниця в якості навчального процесу офлайн і онлайн на підконтрольних Україні територіях тощо.
Уряд України розпочав розробку Національної програми подолання освітніх втрат і розривів. Останні стали дуже гострими через пандемію коронавірусу та повномасштабну війну з Росією.Заступник очільника освітнього комітету ВРУ Сергій Колебошин розповів в подкасті Освітнього центру Ради, що такий документ забезпечить школи інструкціями й інструментами для роботи з освітніми втратами й розривами. Також визначить потрібне фінансування.Все ж нардеп заявив: кожен директор, учитель, управлінець на місцях уже зараз знає, що пропустили учні, які слабкі місця є в їхній підготовці за останні роки. Все ж УЦОЯО напрацьовує механізм визначення освітніх втрат.При цьому Колебошин нагадав, що варто розрізняти:
- освітні розриви – різницю в знаннях учнів-однолітків, зумовлену об'єктивними обставинами;
- освітні втрати – різницю між тим, що учні мають знати, і тим, що реально знають.
Серед чинників освітніх розривів, за його словами, такі:різниця між можливостями в сільській і міській місцевості;
- різниця між дітьми із соціально благополучних і неблагополучних сімей, зокрема фінансова;
- обставини, у яких перебувають діти ВПО;
- перебування дітей на ТОТ;
- перебування дітей у зоні бойових дій;
- різниця в якості навчального процесу офлайн і онлайн на підконтрольних Україні територіях тощо.
Якими є освітні втрати в Україні
- Освітні втрати у межах нашої держави є дуже нерівномірними. Хтось з учнів повноцінно вчився попри все, а хтось не зміг вчитися зовсім.
- Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий вважає, що шляхи надолуження освітніх втрат та розривів, за словами очільника МОН, можуть бути різними. Наприклад:
- перегляд та адаптація освітніх програм;
- розроблення експрес-курсів;
- створення додаткового цифрового контенту й розвиток Всеукраїнської школи онлайн;
- тьюторинг і адаптація освітнього процесу.
Інформую Вас і прошу довести до відома про набрання чинності
Закону № 3258-IX «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю
України» , поданий Президентом як невідкладний.
Верховна Рада ухвалила документ 14 липня 2023 року, а офіційне опублікування
відбулося в газеті «Голос України» 29 липня.
Українці відзначатимуть три державні свята за новою традицією:
День Української Державності – 15 липня,
День захисників і захисниць України – 1 жовтня,
Різдво Христове – 25 грудня.
Відповідні зміни внесено до статті 73 Кодексу законів про працю .
Зміни в законодавстві відбулися у зв'язку з тим, що православна церква
України 24 травня 2023 року на Архієрейському соборі затвердила повний
перехід з 1 вересня 2023 року на новий – новоюліанський календар, за яким живе
більшість православних церков світу.
Змінилися також і дати інших свят:
o День сім’ї відзначатимуть 15 травня, у Міжнародний день сім’ї;
o День хрещення Київської Русі-України – 15 липня;
o День Української Державності – 15 липня;
o День усиновлення – 17 вересня;
o Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного
мистецтва щорічно – 9 листопада;
o День Українського козацтва – 1 жовтня;
o День захисника України отримав нову назву «День захисників та
захисниць України» та відзначатиметься 1 жовтня (замість 14 жовтня);
o День української писемності та мови – 27 жовтня (замість 9 листопада).
Положення про атестацію педагогічних працівників (2022р.)
Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2023/2024 навчальний рік
Електронні версії підручників для учнів 1-11-х класів (2023-2024 н.р.)
Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
Сценарії Першого уроку 2023/2024 навчальному році
Збірники календарних планувань з усіх предметів
Збірник календарно-тематичних планувань для 1 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 2 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 3 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 4 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з української мови та літератури на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з математики на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з історії на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з географії на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з біології на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань зарубіжної літератури на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з мистецтва на 2023-2024 н.р.
- Освітні втрати у межах нашої держави є дуже нерівномірними. Хтось з учнів повноцінно вчився попри все, а хтось не зміг вчитися зовсім.
- Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий вважає, що шляхи надолуження освітніх втрат та розривів, за словами очільника МОН, можуть бути різними. Наприклад:
- перегляд та адаптація освітніх програм;
- розроблення експрес-курсів;
- створення додаткового цифрового контенту й розвиток Всеукраїнської школи онлайн;
- тьюторинг і адаптація освітнього процесу.
Інформую Вас і прошу довести до відома про набрання чинності
Закону № 3258-IX «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю
України» , поданий Президентом як невідкладний.
Верховна Рада ухвалила документ 14 липня 2023 року, а офіційне опублікування
відбулося в газеті «Голос України» 29 липня.
Українці відзначатимуть три державні свята за новою традицією:
День Української Державності – 15 липня,
День захисників і захисниць України – 1 жовтня,
Різдво Христове – 25 грудня.
Відповідні зміни внесено до статті 73 Кодексу законів про працю .
Зміни в законодавстві відбулися у зв'язку з тим, що православна церква
України 24 травня 2023 року на Архієрейському соборі затвердила повний
перехід з 1 вересня 2023 року на новий – новоюліанський календар, за яким живе
більшість православних церков світу.
Змінилися також і дати інших свят:
o День сім’ї відзначатимуть 15 травня, у Міжнародний день сім’ї;
o День хрещення Київської Русі-України – 15 липня;
o День Української Державності – 15 липня;
o День усиновлення – 17 вересня;
o Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного
мистецтва щорічно – 9 листопада;
o День Українського козацтва – 1 жовтня;
o День захисника України отримав нову назву «День захисників та
захисниць України» та відзначатиметься 1 жовтня (замість 14 жовтня);
o День української писемності та мови – 27 жовтня (замість 9 листопада).
Положення про атестацію педагогічних працівників (2022р.)
Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2023/2024 навчальний рік
Електронні версії підручників для учнів 1-11-х класів (2023-2024 н.р.)
Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
Сценарії Першого уроку 2023/2024 навчальному році
Збірники календарних планувань з усіх предметів
Збірник календарно-тематичних планувань для 1 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 2 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 3 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 4 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з української мови та літератури на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з математики на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з історії на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з географії на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з біології на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань зарубіжної літератури на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань з мистецтва на 2023-2024 н.р.
Готуємось до роботи в 5-6 класах НУШ
Метою адаптаційного циклу здобуття базової середньої освіти є створення комфортних умов для пристосування учнів до нових умов навчання та зниження рівня стресу під час переходу з початкової школи до середньої. І незважаючи на всі надскладні реалії, які виникли у нашій країні через війну, українські вчителі ефективно працюють над поетапним впровадженням ключової освітньої реформи. Із вересня 2023 року цю естафету приймають шостикласники. Аби обговорити важливі теми, що стосуються адаптаційного періоду, окреслити перспективи та організацію взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу, ми запрошуємо вас долучитись до дводенної Всеукраїнської-інтернет конференції «5 і 6 клас НУШ: організація ефективного навчання». Під час ефіру ми поговоримо про підготовку до нового навчального року, про створення безпечного освітнього середовища, про формування ключових компетентностей учнів та торкнемось інших важливих питань.
А ще ми підготували добірку актуальних статей Журналу «На Урок», які стануть у пригоді під час планування освітнього процесу та побудови траєкторії професійного розвитку.
Держстандарт базової середньої освіти: огляд та розбір кожної освітньої галузі
Державний стандарт базової середньої освіти є фундаментальним документом, яким визначено обсяг навчального навантаження та вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів. Тож розуміння засад та ключових компонентів Держстандарту є важливою теоретичною базою організації всього навчального процесу. У цій статті ми зробили вибірковий огляд кожної з освітніх галузей, акцентувавши увагу на найважливіших складових та додавши ключові посилання на першоджерела, за якими ви зможете ознайомитись із оригінальними документами.
НУШ у 5 класі: інновації та особливості
Адаптаційний цикл навчання передбачає впровадження інноваційних підходів до структури та змісту освіти. Нормативними документами встановлено чіткі орієнтири, за якими учні розбудовують власні компетентності: здобувають знання, розвивають вміння та формують ставлення. У цій статті ми розглянули деякі норми Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, зокрема:
- вимоги до здобувачів освіти;
- форми організації освітнього процесу;
- освітня програма закладу освіти;
- навчальне навантаження;
- оцінювання здобувачів освіти.
Підготовка до нового навчального року: складаємо навчальний план для 6-х класів НУШ
Із 2023/2024 навчального року 6-ті класи закладів загальної середньої освіти працюватимуть за новим Державним стандартом базової середньої освіти та новою Типовою освітньою програмою. У статті розглянуто навчальне навантаження майбутніх шостикласників і розподіл навчальних годин між обов’язковими освітніми компонентами.
А якщо ви бажаєте дізнатися про планування навчального процесу для п'ятикласників, пропонуємо опрацювати статтю «Складаємо навчальний план та обираємо модельні навчальні програми для 5-х класів НУШ».
Огляд модельних навчальних програм міжгалузевих інтегрованих курсів для 5-6 класів НУШ
Згідно з Типовою освітньою програмою школи мають право включати до навчального плану міжгалузеві навчальні предмети, які вивчаються за модельними навчальними програмами. І це справжня інновація! Аби допомогти освітянам розібратися з її особливостями, у цій статті ми підготували стислий огляд відповідних програм.
Особливості організації навчання учнів, які перебувають за кордоном
Через війну на території нашої країни багато українських школярів вимушено опинилися за кордоном. У цьому матеріалі ми підготували огляд нормативних документів щодо забезпечення безперервності здобуття освіти дітей в умовах воєнного стану, який допоможе освітянам у підготовці до нового навчального року. Зокрема у статті приділено увагу організації освітнього процесу для учнів, які одночасно навчаються в закладах освіти країни перебування і України, за дистанційною та індивідуальною формою навчання.
Організація інклюзивного навчання: ведення документації в закладі освіти
У цій статті ми підготували орієнтовний перелік та особливості ведення документів щодо інклюзивного навчання, які мають бути створені та використовуватись у школі під час воєнного стану, зокрема:
- документи для зарахування учнів з ООП до закладу освіти;
- документація адміністрації закладу освіти;
- документація команди психолого-педагогічного супроводу дітей із ООП.
Підвищення кваліфікації вчителів 5-6 класів НУШ: вимоги та можливості
Згідно зі ст. 59 Закону України «Про освіту» підвищення кваліфікації є необхідною умовою для проведення атестації педагогів й проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства. Тож за цей час вчителю потрібно окреслити чіткі орієнтири для розвитку професійних компетентностей та побудувати траєкторію самовдосконалення педагогічної майстерності. Пропонована стаття містить вибірковий огляд Типової програми підвищення кваліфікації для вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують Державний стандарт базової середньої освіти та можливості, які пропонують різні суб'єкти підвищення кваліфікації.
Підвищення кваліфікації педагогів: розвиток цифрової компетентності
Створення безпечного онлайн-простору, ефективне використання інноваційних ІТ-технології у навчанні дозволяє забезпечити якісний освітній процес у будь-яких складних умовах. У цій статті ми підготували вибірковий огляд базового документа, яким регламентовано напрями підвищення кваліфікації педагогів з розвитку цифрової компетентності. Знання та навички, отримані під час навчання, дозволять педагогу:
- орієнтуватися в інформаційному просторі;
- здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію та оперувати нею в професійній діяльності;
- ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) освітні ресурси;
- застосовувати цифрові технології в освітньому процесі.
Атестація педагогічних працівників закладів освіти: огляд нового Положення
Із 01.09.2023 вступає в дію нове Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН від 09.09.2022 №805. У цій статті ми підготували огляд цього документа та акцентували увагу на більш вагомих нормах, зокрема:
- вимогах до планової та позачергової атестацій;
- присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційних категорій та педагогічних звань;
- атестації окремих категорій педагогів;
- діяльності атестаційних комісій та оскарженні їхніх рішень.
Сертифікація вчителів української мови і літератури та математики: яким буде тестування та як до нього підготуватися
Цьогоріч на вчителів української мови і літератури та математики, які забезпечують реалізацію нового Державного стандарту на першому циклі базової загальної середньої освіти, чекає нововведення: сертифікація. Реєстрація триватиме з 01 до 11 серпня 2023 року, основний етап відбуватиметься протягом 01 - 07 серпня, додатковий етап - 07 - 11 серпня. І успішне проходження сертифікації має чимало переваг! Зокрема отримання щомісячної доплати та зарахування її як проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням/збереженням кваліфікаційної категорії, педагогічного звання. У цьому матеріалі ви зможете дізнатися про проведення І етапу сертифікації - незалежного тестування фахових знань та умінь учителів. А у статті «Сертифікація вчителів: що потрібно знати» ми підготували огляд Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2018 №1190 (зі змінами) та інших нормативних документів, які регламентують процедуру зовнішнього оцінювання професійних компетентностей вчителя у 2023 році.
Бажаєте дізнатися більше про роботу у 5-6 класах НУШ? Долучайтеся до нашої конференції та слідкуйте за анонсами!
Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”Положення про атестацію педагогічних працівників (2022р.)
Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2023/2024 навчальний рік
Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
Сценарії Першого уроку 2023/2024 навчальному році
Збірники календарних планувань з усіх предметів
Приєднуйтесь до нашої нової спільноти ОСВІТА UA
Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share
Збірник календарно-тематичних планувань для 1 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
Збірник календарно-тематичних планувань для 2 класу (НУШ) на 2023-2024 н.р.
ЗНО - nakaz-36-vid-23.03.2023_.pdf
Положення про атестацію педагогічних працівників (2022р.)
Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2023/2024 навчальний рік
Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
Сценарії Першого уроку 2023/2024 навчальному році
Збірники календарних планувань з усіх предметів
Приєднуйтесь до нашої нової спільноти ОСВІТА UA
Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share
Наказ МОН № 318 від 20 березня 2023 року «Про організацію та проведення у 2023 році національного мультипредметного тесту».Захист від мобінгу в трудовому колективі:
зміни законодавства
Мобінг (цькування працівника у трудовому колективі), на жаль, відбувається у закладах освіти. Служба освітнього омбудсмена отримує звернення від працівників закладів освіти щодо цієї проблеми. Але до грудня 2022 року під час роботи з такими зверненнями фахівці Служби змушені були відповідати педагогічним, науково-педагогічним чи науковим працівникам, що поняття мобінгу не існувало в українському правовому полі й, відповідно, покарання за нього не передбачалося, а кваліфікувати ці дії як дрібне хуліганство було досить складно. Наприкінці 2022 року до українського законодавства були внесені зміни щодо питання мобінгу. Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення, що змінилось у правовому полі
Мобінг (цькування працівника у трудовому колективі), на жаль, відбувається у закладах освіти. Служба освітнього омбудсмена отримує звернення від працівників закладів освіти щодо цієї проблеми. Але до грудня 2022 року під час роботи з такими зверненнями фахівці Служби змушені були відповідати педагогічним, науково-педагогічним чи науковим працівникам, що поняття мобінгу не існувало в українському правовому полі й, відповідно, покарання за нього не передбачалося, а кваліфікувати ці дії як дрібне хуліганство було досить складно. Наприкінці 2022 року до українського законодавства були внесені зміни щодо питання мобінгу. Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення, що змінилось у правовому полі
http://osvita.ua/school/consult/88165/
Діюча нормативна база щодо ведення класного журналу:
Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти у 2022-2023 н.р. урегульовано такими документами:
Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13 .07. 2021 р. № 813;
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 р. № 289 (чинні для 5 класів);
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 6 – 11 класів);
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 6 – 11 класів);
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ 2022/23 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
ОНОВЛЕНО ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ЗСО
Програми предметів «Зарубіжна література», «Література (молдовська та зарубіжна/румунська та зарубіжна/угорська та зарубіжна)» змінено в частині вивчення творів російських та білоруських письменників. Із змісту програм вилучено твори російських і білоруських авторів. Натомість додано твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів.
Відповідно до оновленої програми предмета «Зарубіжна література» замість російських, вивчатиметься творчість таких письменників, як Жан де Лафонтен, О. Генрі, Анна Ґавальда, У. Старк, Джон Бойн, Е. Шмітт, Йозеф Рот, А. Гранах тощо. У програму замість творів російських поетів включені шедеври світової лірики (П’єр Ронсар «До того, як любов у світ прийшла…», Р. Бернс «Моя любов…», Й.В. Ґете «До моїх пісень…», Г. Гейне «Коли настав чудовий май…», Адам Міцкевич «Непевність»). У шкільному курсі «Зарубіжна література» вивчатимуться твори письменників, які писали російською мовою, але життя та творчість яких були тісно пов’язані з Україною – М. Гоголя, В. Короленка (за вибором вчителя), твір М. Булгакова «Собаче серце» (твір вивчається за вибором учнів і вчителя). У списку творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання і уроків резервного часу) залишено для вибору вчителем твори Ільфа і Петрова («12 стільців») та А. Кузнецова («Бабин Яр»). Також визнано доцільним залишити вивчення творів кримськотатарського письменника Т. Халілова.
Із переліку рекомендованих для використання в освітньому процесі вилучено програми «Література (російська та зарубіжна)», «Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою» для 5 – 9 класів, програми з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою/з навчанням російською мовою для 10 – 11 класів, «Російська мова та література (інтегрований курс) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою» для 10 – 11 класів.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» оновленим навчальним програмам для 6 – 9 та 10 – 11 класів.
Також Міністерством було затверджено типові освітні та навчальні програми для 1 – 2 та 3 – 4 класів закладів загальної середньої освіти, у яких оновлено зміст у частині питань цивільного захисту, поводження з вибухонебезпечними предметами, у зв'язку з масовим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22).
Міністерство освіти і науки України підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/23 навчального року та рекомендації першочергових кроків із підготовки до нього.
Відповідно до постанови КМУ від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», навчання в ЗЗСО традиційно розпочнеться в День знань (1 вересня). Освітній процес у школах триватиме до 30 червня 2023 року. Заклади фахової передвищої та вищої освіти самостійно визначають дати початку та завершення навчального року.
Крок 1: призначити комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації навчання та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу
До складу комісій рекомендовано включити представників регіональних підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій і Національної поліції. Результатом роботи комісії є підготовка відповідного акту, що затверджується керівником адміністрації.
Крок 2: визначити форму організації освітнього процесу
Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Структура та тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку, а також форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною (вченою) радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою (відповідно до обсягу навчального навантаження та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо).
Освітній процес в очному режимі
Запроваджується в приміщеннях або будівлях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення.
Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру.
Для підготовки роботи закладів освіти в очному режимі засновникам рекомендовано провести відповідні заходи з посилення безпеки:
- обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
- перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей із порушеннями зору та слуху;
- визначення та позначення шляхів евакуації;
- наявність обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу;
- створення запасів води та медикаментів;
- проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;
- проведення навчальних занять щодо здоров'язбереження, надання домедичної підготовки тощо;
- підключення мережі Wi-Fi в укриттях для проведення занять (за можливості).
Освітній процес у дистанційному режимі
Запроваджується в закладах освіти на території ведення бойових дій і тимчасово окупованих територіях. Запроваджується наказом (розпорядженням) засновника закладу освіти за погодженням із керівником адміністрації (без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі, головною умовою є своєчасне виконання завдань).
Під час організації дистанційного навчання рекомендуємо використовувати матеріали Всеукраїнської школи онлайн.
В умовах дистанційного навчання заклад самостійно приймає рішення щодо зняття обмеження на максимальну кількість учнів у класі.
За дистанційною формою робота може виконуватися працівником поза робочим приміщенням, територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Освітній процес за змішаною формою
Змішана форма поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання підходить для різних занять: практичні та лабораторні заняття можуть проводитися в очному режимі, лекційні – дистанційно. У початковій школі бажано проводити заняття в очному режимі, адже діти потребують живого спілкування.
Форма може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації.
Крок 3: забезпечити безпеку всіх учасників освітнього процесу впродовж навчального року
Керівники закладів освіти мають бути поінформовані про персональну відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти та всіх працівників закладу.
При організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідкувати до споруд цивільного захисту та перебувати в них до завершення тривоги. Освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити процес навчання з урахуванням необхідного корегування..
Міністерство освіти і науки України підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/23 навчального року та рекомендації першочергових кроків із підготовки до нього.
Відповідно до постанови КМУ від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», навчання в ЗЗСО традиційно розпочнеться в День знань (1 вересня). Освітній процес у школах триватиме до 30 червня 2023 року. Заклади фахової передвищої та вищої освіти самостійно визначають дати початку та завершення навчального року.
Крок 1: призначити комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації навчання та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу
До складу комісій рекомендовано включити представників регіональних підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій і Національної поліції. Результатом роботи комісії є підготовка відповідного акту, що затверджується керівником адміністрації.
Крок 2: визначити форму організації освітнього процесу
Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Структура та тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку, а також форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною (вченою) радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою (відповідно до обсягу навчального навантаження та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо).
Освітній процес в очному режимі
Запроваджується в приміщеннях або будівлях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення.
Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру.
Для підготовки роботи закладів освіти в очному режимі засновникам рекомендовано провести відповідні заходи з посилення безпеки:
- обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
- перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей із порушеннями зору та слуху;
- визначення та позначення шляхів евакуації;
- наявність обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу;
- створення запасів води та медикаментів;
- проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;
- проведення навчальних занять щодо здоров'язбереження, надання домедичної підготовки тощо;
- підключення мережі Wi-Fi в укриттях для проведення занять (за можливості).
Освітній процес у дистанційному режимі
Запроваджується в закладах освіти на території ведення бойових дій і тимчасово окупованих територіях. Запроваджується наказом (розпорядженням) засновника закладу освіти за погодженням із керівником адміністрації (без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі, головною умовою є своєчасне виконання завдань).
Під час організації дистанційного навчання рекомендуємо використовувати матеріали Всеукраїнської школи онлайн.
В умовах дистанційного навчання заклад самостійно приймає рішення щодо зняття обмеження на максимальну кількість учнів у класі.
За дистанційною формою робота може виконуватися працівником поза робочим приміщенням, територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Освітній процес за змішаною формою
Змішана форма поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання підходить для різних занять: практичні та лабораторні заняття можуть проводитися в очному режимі, лекційні – дистанційно. У початковій школі бажано проводити заняття в очному режимі, адже діти потребують живого спілкування.
Форма може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації.
Крок 3: забезпечити безпеку всіх учасників освітнього процесу впродовж навчального року
Керівники закладів освіти мають бути поінформовані про персональну відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти та всіх працівників закладу.
При організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідкувати до споруд цивільного захисту та перебувати в них до завершення тривоги. Освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити процес навчання з урахуванням необхідного корегування..
Як організувати якісне онлайн навчання
в умовах війни
Пандемія коронавірусу вже змусила освітян адаптуватися та перелаштувати свою роботу на дистанційний режим. Утім, війна в Україні принесла нові виклики – руйнування шкіл, вимушено переселені учні та педагоги, які навчаються і працюють у нових для себе школах по всій Україні та за її межами, «випадання» з освітнього процесу окремих дітей та цілих класів через повітряні тривоги, бойові дії та інші причини, пов’язані із війною.
Керівникам шкіл зараз, як ніколи, важливо попри все підтримувати якість освітньої діяльності закладу. Державна служба якості освіти підготувала поради директорам шкіл, як забезпечити та підтримувати якісне дистанційне навчання в умовах війни.
Пандемія коронавірусу вже змусила освітян адаптуватися та перелаштувати свою роботу на дистанційний режим. Утім, війна в Україні принесла нові виклики – руйнування шкіл, вимушено переселені учні та педагоги, які навчаються і працюють у нових для себе школах по всій Україні та за її межами, «випадання» з освітнього процесу окремих дітей та цілих класів через повітряні тривоги, бойові дії та інші причини, пов’язані із війною.
Керівникам шкіл зараз, як ніколи, важливо попри все підтримувати якість освітньої діяльності закладу. Державна служба якості освіти підготувала поради директорам шкіл, як забезпечити та підтримувати якісне дистанційне навчання в умовах війни.
Зміни до календарно-тематичного планування
В умовах війни та постійних повітряних тривог складно дотримуватись сталого розкладу занять та календарно-тематичного планування. Тому планування має бути гнучким інструментом у руках учителя.
Директору школи важливо донести педагогам, що сталі календарно-тематичні плани сьогодні не на часі. Педагог може використовувати свій звичний план як основу, а водночас адаптувати та змінювати його, збільшуючи час, наприклад, на повторення матеріалів попереднього року та конкретизацію матеріалу після діагностування (буде особливо корисно на початку навчального року).
Педагогу у календарно-тематичному плані варто:
- обрати теми, які можна перенести на самостійне опрацювання учнями (доцільно сюди включати теми, з яких наявні якісні ресурси);
- ущільнити теми, простіші для засвоєння, і навпаки – визначити ті, що потребують детальнішого вивчення;
- визначити теми, що вивчаються вперше і без яких неможливе засвоєння подальшого матеріалу.
Це допоможе вчителю більш гнучко використовувати календарно-тематичний план в умовах війни.
В умовах війни та постійних повітряних тривог складно дотримуватись сталого розкладу занять та календарно-тематичного планування. Тому планування має бути гнучким інструментом у руках учителя.
Директору школи важливо донести педагогам, що сталі календарно-тематичні плани сьогодні не на часі. Педагог може використовувати свій звичний план як основу, а водночас адаптувати та змінювати його, збільшуючи час, наприклад, на повторення матеріалів попереднього року та конкретизацію матеріалу після діагностування (буде особливо корисно на початку навчального року).
Педагогу у календарно-тематичному плані варто:
- обрати теми, які можна перенести на самостійне опрацювання учнями (доцільно сюди включати теми, з яких наявні якісні ресурси);
- ущільнити теми, простіші для засвоєння, і навпаки – визначити ті, що потребують детальнішого вивчення;
- визначити теми, що вивчаються вперше і без яких неможливе засвоєння подальшого матеріалу.
Це допоможе вчителю більш гнучко використовувати календарно-тематичний план в умовах війни.
Єдина навчальна платформа
Тривале дистанційне навчання має відбуватись із застосуванням спеціальної онлайн-платформи. Аби дітям та педагогам було комфортно і зрозуміло, важливо, щоб така платформа була єдиною для всієї школи. Це може бути, наприклад, Google Classroom, Moodle або ж розроблена на замовлення закладу освіти платформа.
Учителям, у свою чергу, важливо надавати зворотний зв’язок учням та налагодити систему оцінювання через чіткі критерії, терміни виконання завдань та запровадження дедлайнів.
Враховуючи те, що дистанційне навчання як освітня технологія потребує системного підходу, школам варто розпочати розроблення повноцінних дистанційних курсів з основних навчальних предметів для 5–11 класів. Перевага повноцінних курсів над наборами навчальних матеріалів у структурованості, покроковому супроводі самостійної роботи учня, наявності системного зворотного зв'язку.
Такі курси можна використовувати під час змішаного навчання, вимушеного дистанційного навчання, для системного застосування технології навчання «Перевернутий клас».
Наявність таких курсів дасть змогу також відкривати класи з дистанційною формою здобуття освіти, актуальність яких зростає.
Тривале дистанційне навчання має відбуватись із застосуванням спеціальної онлайн-платформи. Аби дітям та педагогам було комфортно і зрозуміло, важливо, щоб така платформа була єдиною для всієї школи. Це може бути, наприклад, Google Classroom, Moodle або ж розроблена на замовлення закладу освіти платформа.
Учителям, у свою чергу, важливо надавати зворотний зв’язок учням та налагодити систему оцінювання через чіткі критерії, терміни виконання завдань та запровадження дедлайнів.
Враховуючи те, що дистанційне навчання як освітня технологія потребує системного підходу, школам варто розпочати розроблення повноцінних дистанційних курсів з основних навчальних предметів для 5–11 класів. Перевага повноцінних курсів над наборами навчальних матеріалів у структурованості, покроковому супроводі самостійної роботи учня, наявності системного зворотного зв'язку.
Такі курси можна використовувати під час змішаного навчання, вимушеного дистанційного навчання, для системного застосування технології навчання «Перевернутий клас».
Наявність таких курсів дасть змогу також відкривати класи з дистанційною формою здобуття освіти, актуальність яких зростає.
Змішане навчання
В умовах війни організувати змішане навчання може бути складно, утім, є інші моделі його організації, які стосуються переважно методів навчання. Усі моделі розподілу навчального часу заняття на синхронний та асинхронний режими є моделями змішаного навчання.
Одним з ефективних методів є «Перевернутий клас», що стимулює учнів бути активними учасниками освітнього процесу. Для навчання учнів в асинхронному режимі можуть застосовуватися діяльнісні методи навчання, покрокові інструкції для самостійної роботи.
В умовах війни організувати змішане навчання може бути складно, утім, є інші моделі його організації, які стосуються переважно методів навчання. Усі моделі розподілу навчального часу заняття на синхронний та асинхронний режими є моделями змішаного навчання.
Одним з ефективних методів є «Перевернутий клас», що стимулює учнів бути активними учасниками освітнього процесу. Для навчання учнів в асинхронному режимі можуть застосовуватися діяльнісні методи навчання, покрокові інструкції для самостійної роботи.
Діяльнісні методи навчання
Забезпечити різноманітність пізнавальної діяльності та зацікавити учнів педагогу допоможуть проєктні, пошукові, дослідницькі завдання. Як правило, основна частина таких завдань виконується учнями в асинхронному режимі.
Одним з різновидів організації такого навчання може бути системне застосування технології «Перевернутий клас», що передбачає надання учням завдань для ознайомлення ними з новим матеріалом до того, як його пояснюватиме вчитель на уроці. Це може бути перегляд відео, розбір практичних проблемних ситуацій, опрацювання навчального тексту та перетворення його в іншу форму – таблицю, інфографіку, графіки, діаграми, тести тощо.
У такому випадку роль учителя і сам формат уроку змінюється. Учитель створює умови для того, щоб підвищувати активність учнів на уроці.
Учитель з дітьми на уроці можуть обговорювати питання, які сформулювали учні після перегляду відео, разом створювати ментальну карту, моделювати, дискутувати тощо. При цьому опановувати новий матеріал варто лише після обговорення виконаних завдань, зворотного зв’язку від педагога або взаємооцінювання виконаних завдань.
Запропонована модель є варіантом змішаного навчання, оскільки учні половину матеріалу опрацьовують у дистанційному форматі самостійно.
Забезпечити різноманітність пізнавальної діяльності та зацікавити учнів педагогу допоможуть проєктні, пошукові, дослідницькі завдання. Як правило, основна частина таких завдань виконується учнями в асинхронному режимі.
Одним з різновидів організації такого навчання може бути системне застосування технології «Перевернутий клас», що передбачає надання учням завдань для ознайомлення ними з новим матеріалом до того, як його пояснюватиме вчитель на уроці. Це може бути перегляд відео, розбір практичних проблемних ситуацій, опрацювання навчального тексту та перетворення його в іншу форму – таблицю, інфографіку, графіки, діаграми, тести тощо.
У такому випадку роль учителя і сам формат уроку змінюється. Учитель створює умови для того, щоб підвищувати активність учнів на уроці.
Учитель з дітьми на уроці можуть обговорювати питання, які сформулювали учні після перегляду відео, разом створювати ментальну карту, моделювати, дискутувати тощо. При цьому опановувати новий матеріал варто лише після обговорення виконаних завдань, зворотного зв’язку від педагога або взаємооцінювання виконаних завдань.
Запропонована модель є варіантом змішаного навчання, оскільки учні половину матеріалу опрацьовують у дистанційному форматі самостійно.
Самостійне опрацювання матеріалу
Самостійне опанування учнями матеріалу під час дистанційного навчання в умовах війни має свої особливості.
Педагогу варто розділити матеріал на логічні тематичні блоки. Це допоможе дітям навчатися самостійно. Разом з тим вчителям важливо надавати дітям максимально чіткі інструкції щодо опанування кожного блоку матеріалу та критерії для самостійного оцінювання результату.
Важливо пам’ятати, що самостійна робота повинна мати чітке матеріальне втілення – продукт. Це може бути:
- таблиця;
- графіки;
- понятійне поле;
- текст іншого стилю;
- інфографіка;
- малюнок;
- низка виконаних вправ тощо.
Завдання можуть стосуватися як усього обсягу матеріалу, так і його частини.
Усні традиційні завдання (переказ матеріалу чи відповіді на питання) є неефективними для самостійного навчання.
Самостійне опанування учнями матеріалу під час дистанційного навчання в умовах війни має свої особливості.
Педагогу варто розділити матеріал на логічні тематичні блоки. Це допоможе дітям навчатися самостійно. Разом з тим вчителям важливо надавати дітям максимально чіткі інструкції щодо опанування кожного блоку матеріалу та критерії для самостійного оцінювання результату.
Важливо пам’ятати, що самостійна робота повинна мати чітке матеріальне втілення – продукт. Це може бути:
- таблиця;
- графіки;
- понятійне поле;
- текст іншого стилю;
- інфографіка;
- малюнок;
- низка виконаних вправ тощо.
Завдання можуть стосуватися як усього обсягу матеріалу, так і його частини.
Усні традиційні завдання (переказ матеріалу чи відповіді на питання) є неефективними для самостійного навчання.
Відстеження динаміки навчальних досягнень
Не дивлячись на війну, відстежувати навчальні досягнення учнів важливо і необхідно. Для цього вчителям варто розробити завдання для діагностики. Зробити це педагоги можуть, добираючи завдання за темами та очікуваними результатами.
Разом з тим кожен вчитель з власного досвіду знає, які є «чутливі» точки засвоєння тієї чи іншої теми. Насамперед їм необхідно приділяти найбільше уваги, включати такі завдання до діагностичних робіт.
Відстеження динаміки навчальних досягнень учнів дасть змогу педагогам вчасно діагностувати можливі освітні втрати та вчасно на них реагувати. Для діагностування освітніх втрат варто у першу чергу визначити пропущені теми, розробити завдання для оцінювання навчальних досягнень, проаналізувати результати. Після цього – розробити плани подолання освітніх втрат: колективні, групові або індивідуальні. Такі плани можуть включати самостійну роботу учня, консультації вчителя, виконання завдань у групах.
Не дивлячись на війну, відстежувати навчальні досягнення учнів важливо і необхідно. Для цього вчителям варто розробити завдання для діагностики. Зробити це педагоги можуть, добираючи завдання за темами та очікуваними результатами.
Разом з тим кожен вчитель з власного досвіду знає, які є «чутливі» точки засвоєння тієї чи іншої теми. Насамперед їм необхідно приділяти найбільше уваги, включати такі завдання до діагностичних робіт.
Відстеження динаміки навчальних досягнень учнів дасть змогу педагогам вчасно діагностувати можливі освітні втрати та вчасно на них реагувати. Для діагностування освітніх втрат варто у першу чергу визначити пропущені теми, розробити завдання для оцінювання навчальних досягнень, проаналізувати результати. Після цього – розробити плани подолання освітніх втрат: колективні, групові або індивідуальні. Такі плани можуть включати самостійну роботу учня, консультації вчителя, виконання завдань у групах.
Співпраця з батьками
Співпраця педагогів з батьками – важлива складова успіху та якості дистанційного навчання учнів. Утім, варто пам’ятати, що співпраця не означає перекладання на батьків роз’яснення матеріалу чи виконання завдань.
Тут важливою є роль вчителя. Батьки ж зі свого боку можуть мотивувати дітей, підтримувати їх та допомагати організувати самостійну роботу, створити умови для самоконтролю і самооцінювання.
В умовах дистанційного навчання найбільше уваги слід приділити співпраці з батьками учнів початкової школи, оскільки саме вони організовуватимуть навчання своїх дітей, принаймні у перші місяці. Варто розповісти, як відбуватиметься навчання, узгодити розклад навчальних занять , роз'яснити, як працювати з навчальними платформами та платформами для організації відеоконференцій, як поводитися самим та допомогти дітям у випадку повітряної тривоги.
Батькам також варто надати доступ до онлайн-платформи, через яку здійснюється дистанційне навчання.
За матеріалами Державної служби якості освіти.
Співпраця педагогів з батьками – важлива складова успіху та якості дистанційного навчання учнів. Утім, варто пам’ятати, що співпраця не означає перекладання на батьків роз’яснення матеріалу чи виконання завдань.
Тут важливою є роль вчителя. Батьки ж зі свого боку можуть мотивувати дітей, підтримувати їх та допомагати організувати самостійну роботу, створити умови для самоконтролю і самооцінювання.
В умовах дистанційного навчання найбільше уваги слід приділити співпраці з батьками учнів початкової школи, оскільки саме вони організовуватимуть навчання своїх дітей, принаймні у перші місяці. Варто розповісти, як відбуватиметься навчання, узгодити розклад навчальних занять , роз'яснити, як працювати з навчальними платформами та платформами для організації відеоконференцій, як поводитися самим та допомогти дітям у випадку повітряної тривоги.
Батькам також варто надати доступ до онлайн-платформи, через яку здійснюється дистанційне навчання.
За матеріалами Державної служби якості освіти.
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В УКРАЇНІ
У листі Міністерства освіти і науки від 10.06.2022 № № 1/6267-22 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України» вказано ресурсний доступ, де міститься сукупність інформації з питань національно-патріотичного виховання:
Ресурс доступу:
Інформуємо, що виданий наказ МОН від 06.06.2022 № 527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641».
Стратегічні підходи до національно-патріотичного виховання дітей та молоді визначені в Указі Президента України від 18.05.2019 № 286/219 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання». Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019#Text
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 932 затверджено План дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки. Ресурс доступу :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2020-%D0%BF#Text
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 673 затверджено Державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 року. Ресурс доступу:
РЕКОМЕНДАЦІЇ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЩОДО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАДАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ
Організація дистанційного навчання в школі
Завантажити "Організація дистанційного навчання в школі" [1005.94 Kb]
Організація освітнього процесу в умовах воєнного стану
Шановні учителі, учні, батьки!
В Україні триває воєнний стан; згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» та статті 57 Закону України «Про освіту» (далі-Закон) здобувачам освіти, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників.
З метою успішного опанування учнями навчальних програм, команда МОН зібрала перелік корисних ресурсів для дорослих та дітей щодо психологічної підтримки, навчання та інформування. Адже основне завдання дорослих – забезпечити дітей підтримкою, переконати їх у тому, що можемо убезпечити їх від зла. Ознайомитися з доступними способами надання психологічної допомоги дітям, організації освітнього процесу навіть за відсутності зв’язку зі своїми педагогами можна за посиланням.
Для учнів, які з певних обставин не можуть долучитися до навчання під керівництвом педагогів, Міністерство освіти і науки України спільно з компанією Google Україна для школярів створили Всеукраїнський онлайн розклад, у якому систематизовано навчальні загально-розвивальні матеріали для самостійного опрацювання.
Інтерактивний розклад містить посилання на матеріали з різних ресурсів (Всеукраїнська школа онлайн, телеуроки, підручники тощо) для предметів згідно з календарно-тематичним плануванням.
Розклад розроблено для учнів 1-11 класів.Усі бажаючі можуть використовувати ВШО, де містяться відеоуроки, конспекти, тестові завдання.
Для вирішення проблеми з підручниками рекомендуємо користуватися електронними версіями чинних підручників, доступ до яких відкритий за покликаннями:
підручники для 1 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/1-klas/
підручники для 2 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/2-klas/
підручники для 3 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/3-klas/
підручники для 4 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/4-klas/
підручники для 5 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/5-klas/
підручники для 6 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/6-klas/
підручники для 7 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/7-klas/
підручники для 8 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/8-klas/
підручники для 9 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/9-klas/
підручники для 10 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/10-klas/
підручники для 11 класу – https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/11-klas/
01.06.2022 ВР призупинить вимогу щодо 175 навчальних днів
| Організація освітнього процесу в умовах воєнного стану |
Шановні учителі, учні, батьки!
|
Під час воєнного стану не діятиме норма щодо тривалості освітнього процесу у школах не менше 175 днів.
Відповідні зміни до закону ухвалені в першому читанні депутатами Верховної Ради України.
Очікується, що законопроєкт, після його ухвалення, оптимізує освітні процеси в умовах воєнного стану.
Зокрема, дія вимоги щодо тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів має бути призупинена до припинення або скасування дії в Україні воєнного стану.
Також зупиняється дія норми про наповнюваність класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти.
Окрім того, зміни стосуються й призначення директорів шкіл – під час війни трудовий договір із директором може бути продовжений без проведення конкурсу, але не більше ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Таке право продовження отримає засновник школи або уповноважений ним орган.
Законотворці планують, що всі ці зміни допоможуть адаптувати систему загальної середньої освіти до умов війни, а школам і їхнім засновникам бути більш гнучкими в ухваленні рішень.
МОН надало рекомендації з викладання шкільних предметів
Міністерством освіти і науки розроблені методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти в 2021/22 навчальному році.
Документ містить рекомендації для вчителів з викладання предметів в початковій, базовій та старшій школі, які вони мають використовувати у практичній роботі.
У МОН зазначають, що викладання навчальних предметів має здійснюватися відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідними Державними стандартами результатів навчання, є освітня програма школи, що має містити навчальний план і перелік навчальних програм.
Навчальним планом має визначатися загальний обсяг навчального навантаження, а навчальними програмами предметів/інтегрованих курсів – очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.
Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту предмета в підручнику.
Учитель може, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати місце теми в системі уроків, кількість годин на вивчення окремих тем.
У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні у календарно-тематичному плануванні з предметів/інтегрованих курсів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину.
У Міністерстві освіти акцентують увагу на тому, що класи можуть ділитися на групи. Під час вивчення української та іноземної мов за умови наявності в класі понад 27 учнів, під час проведення практичних занять з інформатики із використанням комп’ютерів за умови не менше ніж 8 учнів у групі. Також можливість поділу класів на групи під час вивчення окремих предметів має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.
Окрім того, рекомендації МОН містять поради з особливостей оцінювання учнів у 1-4 та у 5-11 класах, використання годин варіативного складника навчальних планів, переліки навчальної літератури та навчальних програм, інші особливості викладання навчальних предметів у школах в цьому навчальному році.
Міністерство освіти просить довести текст рекомендацій щодо викладання навчальних предметів в 2021/22 навчальному році до відома керівників шкіл та вчителів.
ОСВІТНІ ПРОГРАМИ
Про Нову українську школу!
Нова українська школа – це
ключова реформа Міністерства освіти і науки.
Головна мета – створити
школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це
відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.
НУШ – це
школа, де вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними
громадянами.
НУШ -
це наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому
процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом
забезпечення успіху нової української школи.
Розроблення навчально-методичного та організаційно-методичного забезпечення для педагогів базової школи на засадах концепції НУШ – з-поміж пріоритетів МОН щодо впровадження реформи «Нова українська школа» у базовій освіті.
Про це йдеться у відповідному наказі МОН щодо реалізації інноваційного освітнього проєкту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти».
«Реформа “Нова українська школа” передбачає зміну цілей та основних завдань освіти, зокрема базової загальної середньої освіти, відповідно до сучасної освітньої парадигми і світових тенденцій розвитку національних освітніх систем. Досягнення нових цілей української школи потребує постійного пошуку шляхів модернізації змісту освіти. Це вимагатиме реалізації принципово нових педагогічних, методичних інструментів, що мають ґрунтуватися на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах до навчання», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Зокрема, проєкт передбачає розроблення:
- навчально-методичного забезпечення для реалізації нового Державного стандарту базової середньої освіти;
- організаційно-методичного інструментарію для педагогів базової школи на засадах концепції Нової української школи;
- Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників, дистанційних курсів підготовки педагогічних працівників;
- системи оцінювання освітніх досягнень здобувачів загальної середньої освіти, а також її експериментальну апробацію;
- виховної складової освітнього процесу, актуалізованої концепцією НУШ, та її експериментальну перевірку.
В межах проєкту також заплановано формування та навчання регіональних тренерських груп з усіх освітніх галузей, а також внесення змін до освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів педагогічних закладів вищої освіти щодо розвитку професійної компетентності у роботі з учнями базової школи.
Крім того, заплановано постійний моніторинг ефективності впровадження Держстандарту, моніторингові дослідження за напрямами проєкту, а також апробацію варіантів типового навчального плану відповідно до освітніх потреб учнів та можливостей учителів вносити доцільні зміни.
Наразі відпрацьовуються всі складові такого навчального курікулуму для педагогічних працівників з прогнозованим результатом – від створення рамкової програми підготовки педагогічних працівників до впровадження у повному обсязі концепції, змісту і методів НУШ у 5-9 класах.
Проєкт розраховано провести протягом 2021-2027 років у три етапи. Під час першого – організаційно-підготовчого (квітень-жовтень 2021 року) – заплановано створити робочу групу, яка здійснюватиме науково-методичний супровід експерименту, розробити необхідні навчальні та методичні матеріали, провести тренінги для регіональних тренерів і адміністрацій шкіл у регіонах та підготовку для вчителів-учасників проєкту.
Під час наступного етапу, формувального (листопад 2021 – червень 2026), відбуватиметься, зокрема, розробка, апробація та коригування навчально-методичного забезпечення, наставницька підтримка вчителів, розроблення відповідних інструктивно-методичних матеріалів щодо системи оцінювання і нових вимог до проведення ДПА, а також моніторинг досягнення очікуваних результатів навчання учнів.
Узагальнюючий етап триватиме з липня 2026 року до грудня 2027-го. Під час нього планується провести узагальнення результатів проєкту та формування висновків, коригування навчальних матеріалів, моніторингове дослідження досягнення очікуваних результатів навчання учнів 9-х класів, а також підготовку та видання навчальних і методичних матеріалів за результатами проєкту.
Довідково.
30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року. Його оприлюднено на Урядовому порталі.
Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання. У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі по закінченню кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.
Нагадаємо, Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. Своєю чергою МОН пропонує додаткові зміни до другого читання.
Розроблення навчально-методичного та організаційно-методичного забезпечення для педагогів базової школи на засадах концепції НУШ – з-поміж пріоритетів МОН щодо впровадження реформи «Нова українська школа» у базовій освіті.
Про це йдеться у відповідному наказі МОН щодо реалізації інноваційного освітнього проєкту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти».
«Реформа “Нова українська школа” передбачає зміну цілей та основних завдань освіти, зокрема базової загальної середньої освіти, відповідно до сучасної освітньої парадигми і світових тенденцій розвитку національних освітніх систем. Досягнення нових цілей української школи потребує постійного пошуку шляхів модернізації змісту освіти. Це вимагатиме реалізації принципово нових педагогічних, методичних інструментів, що мають ґрунтуватися на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах до навчання», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Зокрема, проєкт передбачає розроблення:
- навчально-методичного забезпечення для реалізації нового Державного стандарту базової середньої освіти;
- організаційно-методичного інструментарію для педагогів базової школи на засадах концепції Нової української школи;
- Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників, дистанційних курсів підготовки педагогічних працівників;
- системи оцінювання освітніх досягнень здобувачів загальної середньої освіти, а також її експериментальну апробацію;
- виховної складової освітнього процесу, актуалізованої концепцією НУШ, та її експериментальну перевірку.
В межах проєкту також заплановано формування та навчання регіональних тренерських груп з усіх освітніх галузей, а також внесення змін до освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів педагогічних закладів вищої освіти щодо розвитку професійної компетентності у роботі з учнями базової школи.
Крім того, заплановано постійний моніторинг ефективності впровадження Держстандарту, моніторингові дослідження за напрямами проєкту, а також апробацію варіантів типового навчального плану відповідно до освітніх потреб учнів та можливостей учителів вносити доцільні зміни.
Наразі відпрацьовуються всі складові такого навчального курікулуму для педагогічних працівників з прогнозованим результатом – від створення рамкової програми підготовки педагогічних працівників до впровадження у повному обсязі концепції, змісту і методів НУШ у 5-9 класах.
Проєкт розраховано провести протягом 2021-2027 років у три етапи. Під час першого – організаційно-підготовчого (квітень-жовтень 2021 року) – заплановано створити робочу групу, яка здійснюватиме науково-методичний супровід експерименту, розробити необхідні навчальні та методичні матеріали, провести тренінги для регіональних тренерів і адміністрацій шкіл у регіонах та підготовку для вчителів-учасників проєкту.
Під час наступного етапу, формувального (листопад 2021 – червень 2026), відбуватиметься, зокрема, розробка, апробація та коригування навчально-методичного забезпечення, наставницька підтримка вчителів, розроблення відповідних інструктивно-методичних матеріалів щодо системи оцінювання і нових вимог до проведення ДПА, а також моніторинг досягнення очікуваних результатів навчання учнів.
Узагальнюючий етап триватиме з липня 2026 року до грудня 2027-го. Під час нього планується провести узагальнення результатів проєкту та формування висновків, коригування навчальних матеріалів, моніторингове дослідження досягнення очікуваних результатів навчання учнів 9-х класів, а також підготовку та видання навчальних і методичних матеріалів за результатами проєкту.
Довідково.
30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року. Його оприлюднено на Урядовому порталі.
Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання. У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі по закінченню кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.
Нагадаємо, Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. Своєю чергою МОН пропонує додаткові зміни до другого читання.
Закон України про освіту
Шановні
колеги!
Прошу звернути увагу
на зміст нового Закону України "Про освіту" від 05 вересня 2017 р. за
№ 2145-ІІІ.
Новий закон
значно розширює права громадян на освіту. Він не тільки враховує всі конституційні
гарантії, але додає і багато новел: терміном освіти в 12 років, більшою
автономією шкіл, збільшенням оплати вчителям, зміною правил атестації вчителів та
правил підвищення їх кваліфікації, уточненнями повноважень директорів шкіл та регламентація
їх каденції та обрання, більш ширшим впровадженням державної мови навчання.
Особливо наголошую
на нових термінах та їх визначеннях, що містяться у розділі I (Загальні
положення, стаття 1)
Про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладівМОН України; Лист від 07.03.2001 № 1/9-97
Шановні
колеги!
Прошу звернути увагу на зміст нового Закону України "Про освіту" від 05 вересня 2017 р. за № 2145-ІІІ.
Новий закон
значно розширює права громадян на освіту. Він не тільки враховує всі конституційні
гарантії, але додає і багато новел: терміном освіти в 12 років, більшою
автономією шкіл, збільшенням оплати вчителям, зміною правил атестації вчителів та
правил підвищення їх кваліфікації, уточненнями повноважень директорів шкіл та регламентація
їх каденції та обрання, більш ширшим впровадженням державної мови навчання.
Особливо наголошую
на нових термінах та їх визначеннях, що містяться у розділі I (Загальні
положення, стаття 1)
Державний стандарт базової середньої освіти
Оноре де Бальзак «Гобсек»;
Федір Достоєвський «Злочин і кара»;
Лев Толстой «Анна Кареніна»;Волт Вітмен — вірші за вибором учителя;
Шарль Бодлер «Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»;
Поль Верлен «Осіння пісня», «Так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво»;
Артюр Рембо «Відчуття», «П’яний корабель», «Голосівки»;
Оскар Вайльд «Портрет Доріана Грея»
Данте Аліґ’єрі «Божественна комедія»;
Гомер «Одіссея»;
Вільям Шекспір «Гамлет»;
Ернст Теодор Амадей Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»)
Густав Флобер «Пані Боварі»;
Федір Достоєвський «Злочин і кара»;
Оскар Вайльд «Портрет Доріана Грея»;
Шарль Бодлер «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»);
Поль Верлен «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня»;
Артюр Рембо «Голосівки», «Моя циганерія»;
Моріс Метерлінк «Синій птах»;
Ромен Гарі «Повітряні змії»;
Пауло Коельйо «Алхімік»;
Тумас Йоста Транстремер — лірика (1-2 твори за вибором учителя);
Мо Янь «Геній»;
Сью Таунсенд — Цикл творів про Адріана Моула (1 за вибором учителя);
Ніл Ґейман «Чому наше майбутнє залежить від читання» або «Кораліна»;
Йоанна Яґелло «Кава з кардамоном»
Джеймс Джойс «Джакомо Джойс»;
Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»;
Райнер Марія Рільке «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось…»;
Ґійом Аполлінер «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо»;
Олександр Блок «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю…», «Скіфи»;
Анна Ахматова «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», «Реквієм»;
Бертольт Брехт «Життя Галілея»;
Альбер Камю «Чума»;
Ернест Гемінґвей «Старий і море»;
Ґабріель Ґарсіа Маркес «Стариган із крилами»;
Милорад Павич «Дамаскин».
Йоганн Вольфґанґ Ґете «Фауст»)
Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»;
Ґійом Аполлінер «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо»;
Райнер Марія Рільке «Згаси мій зір…», «Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея»;
Федеріко Ґарсіа Лорка «Про царівну Місяцівну», «Гітара»;
Олександр Блок «Незнайома»;
Анна Ахматова — Вірші (1-2 за вибором учителя). Поема «Реквієм»;
Володимир Маяковський «А ви могли б?..», «Послухайте!», «Борг Україні»;
Борис Пастернак «Гамлет», «У всьому хочу я дійти…», «Зимова ніч»;
Джордж Оруелл «Скотоферма» або «1984» (1 твір за вибором учителя);
Бертольт Брехт «Матінка Кураж та її діти»;
Генріх Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»;
Пауль Целан «Фуга смерті»;
Ернест Гемінґвей «Старий і море»;
Ґабріель Ґарсіа Маркес «Стариган із крилами»;
Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів»;
Милорад Павич «Скляний равлик»;
Хуліо Кортасар «Менади»;
Таїр Халілов «До останнього подиху»;
Даніель Пеннак «Усе для людожерів»;
Стівен Кінґ «Мораль»;
Джон Ґрін «Провина зірок»;
Маркус Зузак «Крадійка книжок»
2017-2018 н.р.
Наказ №94 від 08.02.2016р. "Про затвердження орієнтовних вимог до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навальному році"
|  |
| Наказ №940 від 16.09.2015р. "Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навальному році" | |
| Наказ №1050 від 08.10.2015р. "Про внесення змін до наказу
Міністерства освіти і науки України від 16 вересня 2015 року
№ 940"
| |
| Наказ №1547 від 30.12.2014р. "Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію унів(вихованців) у системі загальної середньої освіти" | |
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
Уроки розвитку
мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного
читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
10
|
11
|
||||||||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||||
Рівні
|
Рівень стандарту
|
Академічний рівень
|
Профільний рівень
|
|||||||||||||
Контрольні роботи
у формі:
контрольного
класного твору;
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
||||
Уроки розвитку мовлення*
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
||||
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||||
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
||||
- Методичні рекомендації щодо проведення Уроків мужності в навчальнихзакладах області в 2014/2015 навчальному році.
- Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в 5-7 класах у 2015-2016 навчальному році.
Про зміну назви предмета "Світова література"
|
Керівникам навчальних закладів, педагогам
Звертаємо увагу, що на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2015 року (протокол № 3/4-2) назву предмета «Світова література» змінено на «Зарубіжна література» (наказ МОНУ від 08.03.2015 №518). Просимо врахувати при складанні робочих навчальних планів на 2015-2016 н.р.. |
Нормативні документи проведення ДПА в 2014-2015 н. р.
Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію
Увага Конкурс. Світова література.
1. Нова програма зі світової літератури 5-9 класи.
2. Про навчально-виховний процес у 5 класах.13-14 р.
Нормативні документи щодо закінчення 2013-2014 навчального року.
Шановні вчителі світової літератури!Перевірку й оцінювання письмових робіт (переказ, твір, твір-мініатюру), як в робочому та у контрольних зошитах перевіряємо, як це і визначено чинною програмою з української мови, ставлять одну оцінку, яка є середнім арифметичним двох балів - за зміст і мовне оформлення (грамотність).Використовуємо критерії оцінювання, які зазначені у збірнику переказів для 11 класу- 2014 р.Запис підрахунку помилок і виведення балів за письмову роботу має мати такий вигляд:З - 4МО - 3;5 7/8 8 балів
Немає коментарів:
Дописати коментар