УКРАЇНО МОЯ
Україно моя,
синьоокий барвiнку,
земле наших батькiв,
земле наших синiв,
мiй заклечаний свiтанку,
мiй заклечаний свiтанку!
Пахнуть медом поля,
пахнуть хлiбом
натрудженi руки….
I Днiпро, i Днiстер
сторожують засiяний степ,
i в колисцi онукiв,
i в колисцi онукiв.
Наливайся добром,
краю рiдний i милий…
Та схилiмо чоло,
де в полях за селом
обелiски, як пiднятi крила,
обелiски, як пiднятi крила!
Україно моя,
рiдна батькiвська мово!
Пломiнь наших дiдiв,
пломiнь наших синiв
свiтить в кожному словi,
свiтить в кожному словi!
Україно моя!
Йде вiд роду до роду
пiсня наших степiв,
синiх гiр i лiсiв,
бо то – Голос Народу,
бо то – Серце Народу!
Немає коментарів:
Дописати коментар